Самоосвіта

          Шляхи підвищення активності учнів                                  на уроці.

        Головна мета вивчення іноземної мови в школі – це навчити користуватися нею в різних життєвих ситуаціях. Вивчення будь якої іноземної мови –це важкий і клопіткий процес,особливо якщо немає можливості вільно спілкуватись з носіями іноземної мови. В такому разі вчитель повинен зробити все можливе для того, щоб зацікавити учнів у вивченні мови, створюючи на уроках комунікативні ситуації максимально наближені до життєвих. Відтворити життєву реальність і навчити учнів спілкуванню в умовах наближених до умов реального життя допоможе ситуативність, адже вона збуджує інтерес учнів до спілкування та вивчення іноземної мови.

        Задача вчителя сьогодні – вдосконалювати методи та прийоми навчання, зробити учня головною дійовою особою на уроці, щоб він наполегливо оволодівав іноземною мовою спільно зі своїми товаришами з допомогою вчителя.

      Одним з основних факторів у процесі формування й активізації потреб учнів у засвоєнні знань є мотивація,тобто бажання , внутрішній порив до якихось дій. Учнівські мотивації мають довгострокові і короткострокові цілі. До довгострокових відносяться перспектива отримати гарну роботу в майбутньому, жити за кордоном чи можливість спілкуватись з носіями мови. Щодо короткострокових, то це бажання отримати гарну оцінку, успішно здати екзамен, вступити до ВУЗу.

      На початковому етапі майже всі учні мають короткострокові цілі і тут важливим фактором її формування є вчитель. Саме від вчителя залежить, чи буде учням цікаво чи ні. Чи зможе учень мати успіх на уроці. Ступінь складності завдань має бути завжди стимулюючим. Занадто легкі або занадто важкі завдання можуть мати негативний характер. Не менш важливим є і тематика спілкування та способи взаємодії на уроці. Вчителю потрібно знайти і застосувати такі прийоми навчання, які сприяють підтриманню інтересів учнів до вивчення іноземної мови і допомагають залучити всіх учнів до мовленнєвої діяльності  та підвищують ефективність уроку.

     До таких прийомів належать: навчальні ситуації, мовна зарядка, ігри, в тому числі  рольові, бесіди на теми пов’язані з інтересами учнів, безпосереднім оточенням.

     Для того щоб учні могли висловлюватися англійською мовою на уроці, їх необхідно зацікавити в цьому і створити можливості для ефективного спілкування між собою та з учителем.

        Одним із найважливіших способів підвищення ефективності уроку є посилення його комунікативної та пізнавальної спрямованості з допомогою гри. Проведення уроків з використанням ігрового матеріалу активізує школярів, сприяє досягненню високої результативності занять та виховує любов до англійської мови.

         Велику можливість для підвищення ефективності уроку має його початок. Треба зосередити увагу учнів на темі розмови,дати їм можливість уважно слухати один одного й одночасно думати про те, як би вони самі відповіли на питання.

       Наприклад у 8 класі тема « Музика в моєму житті». На початку уроку можу  запитати чи люблять вони слухати музику. Звичайно їхня відповідь буде позитивною. Наступним питанням буде якому стилю  музики вони віддають  перевагу, яка улюблена група,виконавець. Чи відвідували вони концерти їх улюблених виконавців.

       Саме такий початок може створити робочий настрій учнів.

Під час проведення мовної зарядки часто використовую елементи гри,що допомагають зацікавити учнів і створити умови для активної мовної діяльності на уроці. Так наприклад для вживання в мовленні учнів питальних речень пропоную їм розпитати мене про те,що я робила у вихідний день. Учні об’єднуються у групи. Команда, яка граматично правильно будує питання отримує бал.

      Пропонуючи ситуацію спілкування,потрібно враховувати і мовну підготовку учнів, потрібно обдумати і те яка допомога може бути і менш підготовленим учням.

          Наприклад під час вивчення теми « Мою школа» пропоную ситуацію. До вас прибув новий учень. Познайомте його з вашою школою проведіть йому екскурсію по школі, розкажіть де,що знаходиться.

       Працюючи з тематичними малюнками, також використовую ситуації. Відомо що робота з малюнком є найефективнішим способом створення ситуації. Спочатку це опис того що учні бачать, а потім більш глибоке проникнення в ситуацію. Малюючи зорову опору, вони розширюють і доповнюють сюжет.

Ефективною також є робота в малих групах. Це один з інтерактивних методів

  навчання. Учасники в групах обговорюють поставлену проблему,а потім представляють свій результат. Найбільша перевага такої роботи є те,що кожен учень має можливість активної  участі. Завдання можуть бути як однаковими, так і різними. Звітом може бути мовне повідомлення, складений список, малюнок.

         Працюючи над розвитком мовлення учнів важливо на початковому етапі використовувати різноманітні опорні малюнки, схеми, мікротексти. Ці опори допомагають самостійно розвивати висловлювання так, як вони містять стислу підказку,яка передає потрібну інформацію.

 Прикладом можуть бути команди до складання діалогу ( Привітайся. Представся. Запитай чи є твій друг вдома. Попроси передати йому повідомлення. Вибачся. Попрощайся.)

      Не менш ефективним методом розвитку зв’язного мовлення є переказ тексту. Переказ – це не механічна вправа, учні повинні навчитися його свідомо. Існує ряд вправ, які спрямовані на розвиток навичок зв’язного висловлювання власних думок. Їх можна розділити на дві групи:

1-вправи, що допомагають засвоїти певну кількість слів і виразів (заучування слів, виразів,мовних зразків,віршів)

2-вправи, що допомагають розвивати вміння логічного висловлювання ( Дати назву кожному малюнку одним реченням. Малюнки розташовані в певній послідовності  тож з назв складається розповідь . Потім речення повторюються хором. Малюнки прибираються і учням пропонується повторити розповідь. Потім можна доповнити ще 2-3 речення до кожного малюнка або доповнити описом з уяви.

Вчитель може назвати речення і попросити учнів скласти розповідь узявши ці речення за основу.

Найвищу оцінку отримає той учень, в якого  розповідь буде найдовшою, найцікавішою і граматично правильною.

         Учень багато разів повинен зробити в класі всі перелічені вправи до того, як отримати завдання самостійно переказати текст. Тільки в такому разі переказ буде розвивати навички зв’язного самостійного мовлення.

      Отже лише певні якісні характеристики усного мовлення, чітка організація роботи над усною розмовною темою допоможуть інтенсифікувати процес удосконалення навичок та вмінь учнів у мовленні на уроках англійської мови.

      

       СХЕМА АНАЛІЗУ УРОКУ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ

1. Мета уроку визначена (чітко, конкретно, дидактично правильно, недостатньо чітко, неконкретно, дидактично виправдано).
2. Види (етапи) мовної діяльності (взаємопов'язані, недостатньо логічно послідовно, не послідовно, обумовлені темою і метою уроку, не обумовлені змістом уроку та поставленим дидактичним завданням).
3. Використані методи роботи (ефективні, малоефективні, неефективні, передбачають ознайомлюючий, стандартизуючий, варіантний, комбінований характер мовної діяльності школярів).
4. Прийоми (вступу, активізації, практичного застосування фонетичного, лексичного, граматичного матеріалу, різноманітні, доцільні, стимулюючі активну пізнавальну мовну діяльність учнів, одноманітні, доцільні, нестимулюючі).
5. Учитель застосував (хорові, парні, індивідуальні, комбіновані форми роботи, які сприяли, не сприяли формуванню мовних умінь і навичок).
6. Використання аудіовізуальних способів навчання (магнітофон, програвач, діафільми, епідіаскоп, кінофільм, таблиці, картини і т.д.).
7. Зворотний зв'язок (достатній, достатній частково, незадовільний).
8. Темп уроку (високий, уповільнений). Мовною практикою охоплені (всі учні класу, більша частина, менша, окремі учні).
9. Мовна діяльність школяра (повністю, частково) спрямована на (формування, активізацію, автоматизацію) умінь та навичок (вимови, аудіювання, діалогічного мовлення, монологічного, читання) (відповідає, частково відповідає, не відповідає визначеній меті уроку).
10. Мовлення учнів має (рецептивний, репродуктивний, умовно-продуктивний, продуктивний характер), комунікативне (повністю, частково) обумовлене, необумовлене.
11. Учні оперують (фонетичним, лексичним, граматичним) матеріалом на рівні (слова, речення, репліки, зв'язного висловлювання) з використанням (без використання) навчальної опори (логічних: аналогій, алгоритмів, схем, таблиць; зорових, складових і слухозорових: картин, ілюстрацій, озвучень картини та діафільмів і т.д.).
12. Учні проявили (стійкі, слабкі, незадовільні) уміння і навички під час оперування лексичними одиницями, граматичними структурами в (алогічних, відмінних) ситуаціях усного спілкування, читання (про себе, вголос, синтетичного, аналітичного).
13. Типовими недоліками в мовній підготовці школярів є (недосконала вимова, відсутність фонематичного слуху, мовної інтуїції, обмежений лексичний запас, незнання або недостатнє усвідомлення граматичних структур, недостатні навички самостійного мовлення без використання навчальних опор, невміння користуватися стимулюючими до розмови репліками, уповільнена мовна реакція і т.д.).
14. Інтерес учнів до вивчення іноземної мови (великий, значний, незначний, відсутній).
15. Урок проведений на високому, невисокому, незадовільному (науковому рівні); методично: грамотно, недостатньо грамотно, незадовільно).
Вчителю потрібно:

• дотримуватись вимог програми; 
• ознайомитись із рекомендаціями інструктивно-методичних матеріалів і методичних посібників із питань; 
• вивчити досвід розв'язання таких методичних проблем у практиці роботи вчителів; 
• звернути увагу на підготовку учнів до уроку, наявність у них підручників, словників, зошитів, організація гуртових і парних видів роботи, чіткість і лаконічність формування завдань учням, естетичний вигляд наочних посібників та ін.; . 
• відвідати уроки вчителів у класах; 
• поглиблено самостійно вивчити тему (проблему).